Як кожного року, в грудні у святого Микола роботи «повні руки».
Зокрема його з нетерпінням чекають діти – ці що цілий рік були слухняні і чемні, як і ті, що пригадують собі про свято Миколая в останній момент. У Познані вирішили трішечки допомогти св. Миколаю, перед яким далека дорога в Україну (польським дітям Миколай нагадує про себе 6 грудня). Якби всі діти жили близько кордону з Польщею – це не було б великою проблемою. Ми попросили св. Миколая заїхати до Львова, де живуть Вероніка Родич (9 років), Оля Клим (9), Олександра Гаврилюк (6), до Любомля – до сестричок Вікторії (9) і Дарії (6) Федчишин, до Луцька до Софійки (6), Максима (8) і Дмитра (14) Гулюків, пізнше до Марка Марунчака (15) у Львівській області, до Хмельницького до Каті (8) і Ані (4) Кушнірук. Найдовша дорога чекає Миколая до Соні (6) і Влада (8) Карачевських, які живуть в Миколаєві біля Чорного моря, куди разом з мамою змушені були переїхати з Криму. Ці діти в різний час були в гостях у Познані, разом зі своїми матусями. Їхні тати загинули на війні, яка надалі забирає життя іншіх татів.
Миколай відвідав також Камілу (9) і Дарію (4) Воронюк з Золочівського району. Їхній тато зараз на війні, захищає Україну. Сподіваємося, що здоровий повернеться незабаром до своїх донечок і дружини Олі. Мама Оля – не дивлячись на те, що сама тепер мусить піклуватися донечками – як волонтер дуже багато часу присвячує іншим, яким потрібна допомога. Дівчатка ще не були у Познані.
Багато кілометрів (до м. Кропивницького) мусив подолати св. Миколай до 1,5 річного Гліба, наймолодшої нашої дитини – сина молодого офіцера С., з яким ми познайомилися під час його перебування у Познані (внаслідок поранення на передовій С. пройшов кілька операцій руки і курс реабілітації).
Миколаєві з Польщі дуже активно допомогли учні Іа класу Гімназії ім. Польських Ноблістів у Баранові біля Познані. Разом з класним керівником, п. Евою Войцеховською, діти підготували подарунки для конкретних дітей з України. Написали також святкові привітання. Можливо це початок не однієї приязні, листування, спільних зустрічей. Дякуємо пану Вітольду Горовському – Почесному консулу України в Познані за чергове посіяне зернятко добра.
Дякуємо Кароліні і її друзям за солодощі, пазли, забавки і інші несподіванки, жертводавцям (Йоанна Янас, Йоанна Дзьос, Олег Середа, Андрій Гладій, Сильвія Місєвіч) за фінансову підтримку, Познанській фірмі UDH – United Distribution Holding Sp. z o.o. SKA за сфінансування кур*єрської пересилки. Велика подяка пані Моніці Зьобро і кур’єрській фірмі MEEST POLSKA з місцезнаходженням у м. Дембіца (Польща), яка дуже швидко надала Миколаєві транспорт для перевезення подарунків через кордон. Знаємо, що Миколай встиг на час до наших дітей.