Оксана Марунчак (1967 р.н.)
Діти: Марта (вже доросла, навчається в Німеччині) і Марко-Василь (04 серпня 2001 р.н.).
Чоловік Андрій (1966 – 2014) – доброволець. Брав участь у війні в Афганістані, звідки повернувся з трьома пораненнями та контузією. Брав участь у Помаранчевій революції та Податковому майдані 2010 року, відстоював права афганців та чорнобильців. З першого до останнього дня перебував на Євромайдані, де отримав ще одну контузію шумовою гранатою. Підтримував «Правий сектор» та Дмитра Яроша.
Після початку війни на сході України разом з молодшим братом Петром поїхав до зони проведення АТО, де став бійцем 8-го окремого афганського спецпідрозділу батальйону «Айдар». Рідним чоловіки сказали, що поїхали на заробітки до Золотоноші.
13 серпня 2014 року бійці «Айдару», серед яких були і брати Марунчаки, очікуючи на підкріплення з боку Краснодону, почули звуки танків, що наближалися з боку Станиці Луганської. Андрій Марунчак, віддавши бронежилет та каску солдату строкової служби, що їх не мав, вирушив разом з товаришем на зустріч танкам. Втім виявилося, що це було не підкріплення, а російські танки Т-72, з яких по Андрію Марунчаку відкрили вогонь. Кулі потрапили у нижню частину тіла, перебивши ноги нашого бійця. Стікаючи кров’ю, Марунчак встиг вихопити гранату і кинути у російський танк. Внаслідок вибуху у бойовій машині здетонували боєприпаси і Т-72 розірвало на шматки.
Оксана (вчителька) з Марком і Вадимом (2002 р.н. – син Петра Марунчака, брата Андрія) були у Познані в січні 2015 року.
